Привіт!! Вчителька Бродівської ЗОШ І-ІІІ ст. № 4 запрошує Вас до роботи і спілкування у своєму блозі!
субота, 26 березня 2016 р.
вівторок, 2 лютого 2016 р.
пʼятниця, 15 січня 2016 р.
Вшановуємо учасників російсько-української війни. Година класного керівника 5 класу "Мій тато -захисник України!"
Не так вже й легко провести годину класного керівника до дня збройних сил України в класі, де п'ятеро дітей мають татів, які воювали чи ще перебувають у зоні бойових дій на сході України. Як повести розмову на таку болючу тему з п'ятикласниками? Які питання поставити батькам, які ще так недавно провели в останню дорогу загиблих побратимів-льотчиків? Як вшанувати пам'ять загиблого на війні тата Михайлика, не стривоживши серце його матері? Але ця пам'ятна зустріч відбулася. Сини і дочки гордилися своїми татами, дарували їм пісні і вірші, Михайлик обіймав свою маму, і всі розуміли, яке це велике зло - війна.
понеділок, 4 січня 2016 р.
пʼятниця, 13 лютого 2015 р.
вівторок, 27 січня 2015 р.
Творчість, народжена революцією
Вірш нашої випускниці Вікторії Мазур:
Сукня і бронежилет
Ти дуже зла, тебе болить страшенно,
В руках, в ногах, але найгірше – груди.
Ще сотню раз тобі всміхнуться чемно,
Та віри в добрі наміри не буде.
Ти молода, ти воїн, що надовго
Забув про меч і сіяв неврожаї.
В твоїх криницях завжди було слово -
Твоя свобода, решту - наверстаєш.
Хоч був би бій, то ж ні, так підло, збоку,
Хіба ж насправді б’ються так ведмеді?
Орли (ще й двоголові) мітять в око,
А пазурами рвуть співочу леді.
Ти дуже зла, у тебе в грудях дірка,
Пробило танком чи з ПЗРК.
Вже не важливо, але дуже гірко,
Що когось з ТИХ ростила ти сама.
Твій час прийшов, згадай величні битви,
Свій переможний, войовничий лет.
Коли затихнуть ворогові хрипи,
На сукню зміниш свій бронежилет.
В руках, в ногах, але найгірше – груди.
Ще сотню раз тобі всміхнуться чемно,
Та віри в добрі наміри не буде.
Ти молода, ти воїн, що надовго
Забув про меч і сіяв неврожаї.
В твоїх криницях завжди було слово -
Твоя свобода, решту - наверстаєш.
Хоч був би бій, то ж ні, так підло, збоку,
Хіба ж насправді б’ються так ведмеді?
Орли (ще й двоголові) мітять в око,
А пазурами рвуть співочу леді.
Ти дуже зла, у тебе в грудях дірка,
Пробило танком чи з ПЗРК.
Вже не важливо, але дуже гірко,
Що когось з ТИХ ростила ти сама.
Твій час прийшов, згадай величні битви,
Свій переможний, войовничий лет.
Коли затихнуть ворогові хрипи,
На сукню зміниш свій бронежилет.
Підписатися на:
Дописи (Atom)